МУЛЬТИ @ МЕДІА

Валерій Бебик. КРАХ РОСІЙСЬКОГО МІФУ: ЕФІОПСЬКИЙ ІУДЕЙ О.С.ПУШКІН(д) БУВ ЄВРЕЄМ ПО МАТЕРІ?!.

Російська пропаганда і досі наполягає, що О.С.Пушкін був російським поетом, хоча євреї вважають його - своїм...



  

Моя стаття «Російську літературу створили українці, євреї і негр...» в українському науковому журналі «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації» стала «бомбою» в соціальних мережах.  

 

«Ви подивіться, -  волали на десятках (переважно російськомовних) сайтів опоненти, - український професор образив негрів, приписавши до них великого і дуже російського поета О.С. Пушкіна!..»  -

 

Жах, та й годі!.. І не просто – жах, а страхітливий український расизм, який потребує втручання не тільки ООН, але й Всесвітньої ліги сексуальних, тобто гей-лесбо-реформ!..

 

Хоча, знайшлися і люди, яким стаття сподобалася. Наприклад, російський телеканал «Вести», навіть, почав вимагати присудити автору Нобелевську премію.

Але я це сприйняв спокійно, знаючи, що премію імені єврея А.Нобеля не єврею не дадуть, і на мій спокійний сон це не вплинуло…

 

Проте, подумки дякуючи критикам за безкоштовний PR, вся ця дискусія розбудила в мені «дослідницького» звіра, і я вирішив перевірити ще раз базовий російський міф про «арапа Петра First», якого росіяни рекламують як прадіда творця російської літератури О.С. Пушкіна.

 

Подивився - і все зрозумів. Боже праведний, всіх нас вже майже 200 років, фігурально кажучи, водять за ніс! Мойсей з його рогами і сорока роками міфічного виведення євреїв з віртуального єгипетського полону - відпочиває, нервово курячи «козячу ніжку» з опіумом творців російського імперського міфу!

 

Цей російський міф короткий, як рядок в енциклопедії: «ПУШКІН Ол-др Серг. (1799 - 1837), рос,. поет, родоначальник нової рос. літ-ри, творець сучас. рос. літ. мови».

І нічого, що прадідом великого російського поета (без лапок!) є «арап Петра І». Все одно, за логікою московитів, він - російський, хоча і, певною мірою, «арап»...

Але, чи «арап» він насправді, ось у чому питання?! Погляньмо на родовід мого улюбленого «російського» поета і письменника Олександра Сергійовича Пушкіна.

 

Отже, материнська лінія предків О. С. Пушкіна

 

         Прадід поета, Абрам Петрович Ганнібал (1696-1781), хрещений абіссінський єврей, який «зійшов за арапа» у царственого любителя екзотики Петра І.

 

Давайте поміркуємо вголос: «Чи багато ви знаєте, шановні читачі, «чистих етнічних негрів» на ім'я «Абрам? Подумаємо так і зійдемося у справедливості твердження, що Абрам - дуже поширене ім'я у євреїв, у тому числі абіссінських євреїв, які проживають в Африці.

«Петровичем» він став «по приколу», внаслідок хрещення, під час якого його хрещеним батьком став московський самодержець і самодур Петро І, який не визнавав ні Христа, ні його церкву і мав, українське походження.

 

І це, зрештою, і не дивно, оскільки Петро І по матері – Наталії Наришко – був караїмом, тобто кримським іудеєм, які і донині благополучно живуть в українському Криму.

А з «Ганнібалом» вийшло ще крутіше. Поки був живий Петро First, нашого мудрого абіссінця звали просто і по-російськи вишукано: «Абрам Петров», але коли його патрон помер, носити прізвище царя стало небезпечно.

Тому «м'яка, боягузлива але запальна абіссінська натура» Абрама Петрова (див.: А. Анненков, «Пушкін в Олександрівську епоху», стор. 5) зрозуміла, що з метою безпеки йому краще назватися «Ганнібалом», яким його жартома величав Петро І під час грандіозних оргій в Німецькій (читай – німецько-єврейській) слободі.

 

Прабаба поета, Христина-Регіна фон Шеберг (... -170?), друга дружина абіссінського єврея Абрама, мала шведсько-німецьке походження й народила йому п'ятьох синів: Івана, Петра, Ісаака, Якова та Йосифа. Як бачимо, всі її сини «чомусь» мають єврейські імена.

 

         Дід поета, молодший син цієї екзотичної «російської пари» Йосип Абрамович Ганнібал (1744-1807), до речі, не соромився свого єврейського корення і підписував свою кореспонденцію як Йосип Ганнібал.

Це потім, коли євреєм стане бути не модно, творці російського міфу сором'язливо стануть іменувати його Осипом. Але він сам себе таким ніколи і не вважав.

Він мав двох дружин і при живій дружині, Марії Олексіївні Пушкіній, позначившись вдівцем, обвінчався з вдовою капітана У.Є. Толстой. Це двоєженство скінчилося кримінальним процесом, причому Йосип Ганнібал був розлучений з другою дружиною і засланий - спочатку на службу в Середземне море, а потім в його село - Михайлівське.

 

         Бабця поета, Марія Олексіївна Ганнібал (1745-1819), дочка тамбовського воєводи Олексія Федоровича Пушкіна й (увага!) - Сарри Юріївни Ржевської (див.: Є. П. Янькова, «Розповіді бабусі», 1885 р.).

Якщо хтось вкаже мені «етнічно чисту» російську родину, де доньці дають єврейське ім'я Сарра, нехай кинуть камінь у її чоловіка Йосипа Абрамовича Ганнібала і всіх, хто не знає, що у євреїв етнічна лінія спорідненості виводиться по матері.

 

Мати поета, Надія Йосипівна Пушкіна (1775-1836), дочка Йосипа Абрамовича Ганнібала і Марії Олексіївни Пушкіної, мати якої звалася єврейським ім'ям Сарра.

Як стверджує А. Кирпічніков у своїй статті «Пушкін» (Словник Брокгауза і Єфрона, 1890-1907): «Чоловіка свого Надія Йосипівна настільки взяла в руки, що він до старості курив таємно від неї; до дітей і прислуги бувала непомірно сувора і володіла здатністю «дутися» на тих, хто порушив її незадоволення, цілими місяцями і більше (так, з сином Олександром вона не розмовляла майже цілий рік). Господарством вона займалася так само мало, як і чоловік, і подібно до нього пристрасно любила розваги».

 

             Отже, за давньою єврейською традицією, мати О. С. Пушкіна (яка вийшла заміж за свого троюрідного брата), безумовно, вважається єврейкою. Втім, якщо подивитися на її портрет, ніяких сумнівів у домінуванні єврейських рис у її семітській зовнішності не залишиться ні в кого.

 

 

Звернемося до батьківській лінії предків О.С. Пушкіна

 

         Прадід поета, Олександр Петрович Пушкін (1686-1725) був одружений з меншою дочкою графа Головіна, першого Андріївського кавалера. Як писав сам О. Пушкін, його прадід «помер дуже молодим, у припадку божевілля зарізав свою дружину, яка перебувала в пологах».

 

Прабаба поета, Євдокія Іванівна Головіна (... -1725) була по-звірячому вбита під час других пологів власним чоловіком, з яким, як написали б псевдо-романтики, вони жили недовго й нещасливо, і померли в один день.

 

Дід поета, Лев Олександрович Пушкін (1723-1790) єдиний син своїх нещасних батьків, про якого поет писав наступне:

«Дід мій був людиною палкою і жорстокою. Перша дружина його [Марія Матвіївна] Воєйкова, померла на соломі, ув’язнена ним у домашню в'язницю за уявний чи справжній її зв'язок з французом, колишнім учителем його синів, і якого він дуже феодально повісив на чорному дворі.

Друга дружина його [Ольга Василівна] Чичеріна, добряче від нього натерпілася. Одного разу він звелів їй одягтися і їхати з ним кудись у гості. Бабуся мала скоро народжувати і почувалася зле, але не сміла відмовитися. Дорогою в неї почалися потуги.

Дід мій звелів погоничеві зупинитися, і вона в кареті народила мого батька. Породіллю привезли додому напівмертву, і поклали на ліжко всю змучену і в діамантах. Усе це знаю я досить темно. Батько мій ніколи не говорив про дивацтва діда, а старі слуги давно перемерли». (Див.: Кирпічніков А.І. «Пушкін» / / Словник Брокгауза і Єфрона, 1890-1907).

  

Батько поета, Сергій Львович Пушкін (1771-1848) не мав за своїм характером нічого спільного з нестримним за психікою дідом. Отримавши блискучу на той час освіту, тобто опанувавши не тільки французьку прозову мову, але й вірші, і поглинувши все видатне у французькій літературі XVII і XVIII століть, він на все життя зберіг пристрасть до легких розумових занять. Він був достатньо дотепним й винахідливим у всіляких розвагах і не любив себе обтяжувати будь-якою працею.

Сергій Львович Пушкін почав службу в престижному Ізмайловському полку, потім перейшов на цивільну службу, дослужившись до чину статського радника.

Як свідчить А. Анненков, у батька О.С. Пушкіна не було часу для власних справ, оскільки він дуже старанно займався чужими. Він до старості відрізнявся палкою уявою і вразливістю (нині сказали б – психічною нерівновагою), «був здатний жартувати біля смертного одра дружини - зате іноді від дрібниць розливався у сльозах».

Батько О.С.Пушкіна належав до масонів (глобальна єврейська секретна секта). Дивлячись на його портрет та портрети його сина, сумнівів в їх семітському походження не виникає взагалі.

Чому ж, - запитаєте ви, - у нього російське прізвище? А ви згадайте «бородатий» анекдот про погроми:

- Ізю, Ізю, біжимо, там євреїв б'ють!

- Але я за паспортом - росіянин!

- Але ж битимуть не за паспортом! ..

Отже, результати face-контролю і доведений експертами факт масонства батька О. С. Пушкіна також дають певні підстави стверджувати про його ймовірну приналежність до євреїв.

Втім, якщо поглянути на портрет самого поета і будь-якого з сучасних ізраїльських солдатів, вихідців з племені абіссінських євреїв, з легкістю можна помітити їх дивовижну схожість.

 

В цьому зв'язку виникає цілком логічне запитання, чому ж єврейство О.С.Пушкіна так старанно приховувалося його ріднею і російськими творцями міфів?

 

З ріднею все ясно, якщо пригадати, що в паспортах Російської імперії замість національності писали про віросповідання.

«Правильна» релігія була - православ'я, «неправильні»: іудаїзм і мусульманство, вигадані семітами (євреями та арабами). Якщо ти не православний (читай - росіянин), тобі була закрита дорога скрізь: на держслужбі, у навчанні і т.д.

 

З імперськими міфотворцями теж - все ясно. Якщо «ПУШКІН Ол-др Серг. (1799 - 1837), рос. поет, родоначальник нової рос. літ-ри, творець сучас. рос. літ. мови» - за національністю єврей, то про яку «російську імперію» і «російську мову» можна говорити взагалі?!.

 

Особисто мені абсолютно все одно, хто був О.С. Пушкін за національністю.

Те, що він був геніальним поетом (і посереднім прозаїком), не викликає ніякого сумніву. В його родині всі говорили французькою мовою: батьки, родичі, гувернери. Російською розмовляли тільки його бабуся Марія Олексіївна та його (поета) няня Аріна Родіонівна.

І, незважаючи на все це О.С. Пушкін вивчив нерідну йому російську мову і став її класиком!

Цікаво лише, чому великий «русскій» поет Олександр Пушкін підписував своє прізвище, як «Пушкінд» (див. фото).

Чи не з тої ж самої причини, що й дід його - Йосип Абрамович Ганнібал – підписувався «Йосип», а не «Осіп» Ганнібал, а «Лев Толстой» підписувався як «Леви Толстой»?..

 

         Через кілька десятиліть славетний шлях О. Пушкін(д)а  (нащадка абіссінського іудея-фалаша і московського-татарської єврейки) повторять українці М. Гоголь і А. Чехов.

Останній, як ми вже писали у статті «Віктор Янукович був правий: Чехов - поет!», однозначно ідентифікував як українець. Так, у 1902 р., розмовляючи на Білій дачі з Горьким і Лазаревським, він свідчив: «Я справжній малорос, я в дитинстві не говорив інакше, як по-малоросійськи»...

 

Усе вищесказане лише утверджує мою думку про те, що російську літературу, дійсно, створили переважно українці, євреї та татари (про яких ми поговоримо окремо).

 

Наостанку ж визнаю, що згадавши раніше про «негра» О. Пушкіна, я погарячкував, перебуваючи в полоні давнього імперського міфу про «арапа Петра І».

Тепер вже нам стало ясно, що великий «русскій» поет О. Пушкін, слава Яхве (!), за етнічним походженням  є євреєм! :) 

Нагадаємо, що єврейство цієї гілки семітів (інша гілка – араби) передається по материнській лінії, в якій "відмітилися" ефіопський іудей Абрам Ганнібал і московсько-татарська єврейка Сарра Ржевська.

В цьому зв'язку, якщо євреї цілком правомірно вважають О.Пушкіна євреєм, чому тоді росіяни вперто називають "російськими" письменниками та поетами - українців М.В.Гоголя, А.П.Чехова, В. Маяковського і А. Ахматову?!

 

 



 



Обновлен 11 сен 2013. Создан 26 авг 2013