Чудовий день, обласканий поетом,
Впадав у ніч. І, зрештою, помер.
Вже кольори зіркових туалетів
Магічним пензлем править костюмер.
Спадає ніч рухливим покривалом,
І розсипає нотами зірки,
Земля і небо, молотом й кувадлом,
Застиглий звук спотворює на крик.
І невимовно дивна та картина
Із кольорів розплющених зірок,
Як невичерпна й дивна павутина
Малює рух, немов замерзлий крок.
